20 лютого - цей день в історії
У 1877 — у Большому театрі в Москві відбулася прем'єра балету Петра Чайковського «Лебедине озеро»;

«Лебедине озеро» (рос. "Лебединое озеро") — двохактний балет П.І. Чайковського, складається із чотирьох актів, чотирьох сцен або трьох актів, чотирьох сцен. Існує дві версії балету - авторська та Рікардо Дріґо.

В основу сюжету покладено багато фольклорні мотиви, в тому числі старовинна німецька легенда, що оповідає про прекрасну принцесу Одетті, перетвореної в лебедя прокляттям злого чаклуна - лицаря Ротбарта.

Вважається (згідно зі свідченнями, що збереглися), що музичний твір було створено Чайковським під впливом побаченого вЛебедівській економії Давидових (нині Кам'янського району Черкаської області) озера з лебедями

Прем'єра балету в початковій, авторській версії була здійснена 4 березня 1877 року на сцені Большого театру в Москві, однак не мала успіху. У переробленій версії балет вперше було поставлено 15 січня 1895 року в Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі, саме ця версія переважно ставиться у сучасних театрах.

У день свого повноліття принц проводить останню парубоцьку вечірку в дружньому колі на березі озера. Вино ллється рікою, але Зіґфрід невеселий, адже наступного вечора він повинен серед запрошених на бал красунь вибрати собі наречену. Та його серце ще не пізнало кохання, і жодна з красунь королівства дотепер не мала честі почути заповітні слова. І тут його увагу привертають дівчата-лебеді, серед яких одна виділяється особливою грацією та красою. Зачарований принц спостерігає за їхнім танцем і довідується, що всі вони стали жертвами Чорного коршака. Розвіяти його чари зможе лише той, хто зізнається принцесі-лебедиці у вічному коханні, або той, хто зможе ціною власного життя перемогти чаклуна.

Принц обіцяє Одетті, що саме вона стане його обраницею, і саме її він представить на доленосному балі. Але його заклятий ворог підступний: серед потенційних наречених виникає образ Оділлії, як дві краплі води схожої на принцесу-лебедицю. Зіґфрід упевнений, що перед ним - його обраниця, тому привселюдно називає її своєю нареченою і клянеться в коханні. У цей момент дівчина зникає, але змінити вже нічого неможливо: клятву вірності виголошено. На березі таємничого озера принц намагається вимолити прощення в Одетти, розуміючи, що кохана втрачена для нього назавжди. І тоді він приймає виклик підступного Чорного коршака, щоб звільнити улюблену й залишитися на дні озера разом з поваленим ворогом.

У початковому варіанті балет мав трагічний фінал: принц вступає в боротьбу зі злим генієм, і той скидає принца в озеро; його зачарована кохана кидається слідом за улюбленим, а зло ж, уражене такою неймовірною силою почуттів, гине. Цей варіант не мав успіху на російських сценах і згодом балет був перероблений головним диригентом Маріїнського театру Рікардо Дріґо та балетмейстерами Маріусом Петіпа і Львом Івановим. В цьому варіанті принц вступає в бій із чарівником, на допомогу юнаку кидається Одетта і вони перемагають. Звучить гімн любові, молодості й краси.